проект на межі онлайн-журналістики, публічної історії та політики пам'яті
СТЕРТІ НЕ ОЗНАЧАЄ ВТРАЧЕНІ
Щороку популяція "мовчазного покоління" зменшується.

Вже немає часу казати ''заждіть хвильку, нам треба трошки часу''.
Ярослава Савош
Засновниця медіапроекту людських слідів
ЦЕ ЩОСЬ МІЖ "NOW OR NEVER" (ЗАРАЗ АБО НІКОЛИ),
ТОМУ ЩО "THE FUTURE STARTS NOW" (МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЖЕ).
НАГАДУЄ СТАРІ-ДОБРІ РОК-ПІСНІ, ЧИ НЕ ТАК?
Увага - розмінна монета сучасності
Ми готові до глибокого прокручування сторінки вниз, і тільки щось справді непересічне здатне піймати увагу на гачок.

Інтерактивні інструменти інтернет-медій - ключ до уваги молоді. Наше дослідження зосереджене на форматі мультимедійного веб-документарі архіву про важливі життєві історії старших людей. Для початку ми створюємо окремі життєписи.



Це трапляється
Це неминуче

Покоління Z значно ближче до технологій, ніж усі попередні.

Ці люди сприймають події воєнних часів ХХ сторіччя інакше, як і минуле загалом. Спосіб пам'ятати народжених у ХХІ сторіччі відмінний від того, як звичні пам'ятати сучасні дорослі і навіть ті, хто прийшов у цей світ в 90-х.


Наша мета - створювати інтерактивні життєписи з історіями людей, які народилися у Східній Європі у період 20-40-х років минулого сторіччя
Ви можете ознайомитися з пілотною історією проекту. Цю "подорож довжиною в життя" ми здійснили в Америці з допомогою організації АCUCАS : The Footprint: Kramarenko

Так ми зберігаємо атмосферу різних епізодів ХХ століття у привабливому та зрозумілому вигляді, завжди доступному онлайн.
Йдеться не про навчання історії. Це щось про цінності, складні вибори і пошуки себе.

Наш Медіапроект може бути корисним прикладом того, як збирати сімейні спогади і намагатися розуміти кожне покоління цікавіше, без упереджень.

Адже всі ми родом з "поколінь, що пам'ятають зі споминів" - останні, хто застав Другу світову свідомими, це "покоління, що відходить".

Дуже важливо не втратити зв'язок.
Покоління змінні.
Колись носіями неповторних спогадів станемо ми - нині двадцятирічні шукачі пригод.


Четверо чоловіків
у тилу Другої світової




Їхні історії переплетені у двох україномовних медіяжиттєписах:

"Точка рівноваги"

"Два хлопчика по той бік лінії Керзона"










Лишень уявіть світ, де покоління літніх людей ті, хто народилися в порубіжжі ХХ і ХХІ

Вони були дітьми, коли інтернет прийшов до їхнього життя. Ці покоління не знають, як це - жити без мобільного телефона і не мати зв'язку зі знайомими у соціальній мережі.
Сучасті умови мотивують критичніше поглянути на певні звички, вийти за межі пасивної згоди. Цього мали б навчати соціальні науки, адже гнучкість і винахідливість - ті риси, що потрібні для підготовки до часу великих майбутніх змін.

Пригадаймо клаптик листа, що Умберто Еко написав своєму онуку:


"Ти можеш тренувати свою пам'ять завдяки інтернету. Мережа зручна не лише для спілкування з друзями, а також щоб вивчати щось, історію наприклад. От як називалися три кораблі Колумба? Хто був другим Папою? Коли створили Мікі Мауса? Я можу продовжувати перелік питань до нескінченності, і щоразу ти знаходитимеш цікавинку, про яку хотітимеш щось довідатися. Медіатехнології дають можливість переймати досвід поколінь і збагачувати свій світогляд. Знаєш, колись настане день, і ти теж будеш старим. Однак почуватимешся так, наче прожив тисячі життів.

Ця ідея стимулює суспільство відшукати відповіді на запитання:

1. Як справлятися з відмінностями між поколіннями без шаблонів?
2. Як можна впіймати одну хвилю настрою, попри прірву у роках і просунутості в користуванні технологіями?
Засвітлинкала Вікторія Романюк, США, 2016
Стажування
Засвітлинкав Богдан Баран, Польща, 2017
Конференція
То чому наш метод спрацьовує
?
Правду кажучи, ми не боїмося долучитися до подорожі довжиною в життя,
адже між нашим поколінням і поколінням, що відходить,
є значно більше спільного, ніж відмінного. Тож нам небайдуже.
Ярослава Савош
Торує ваші стежки до Медіяжиттєписів
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website